Коли ми говоримо про тканину, то перед очима зазвичай виникає готовий рулон — кольоровий, з візерунком або без, м’який, блискучий чи матовий. Але насправді все починається з волокна. Саме тип волокна визначає, як буде «поводитися» тканина під час крою, носіння, прання і прасування. Тому дуже важливо знати, з чого складається матеріал, перш ніж його купувати чи братися за роботу з ним.
Які бувають натуральні волокна та їхні переваги?
Натуральні волокна — це ті, які людина отримує з природних матеріалів. Вони можуть бути рослинного або тваринного походження. Вони приємні до тіла, добре пропускають повітря і майже не викликають алергій. Але, як і все природне, потребують дбайливого догляду.
Рослинні: бавовна, льон, коноплі та інші
- Бавовна — це найпопулярніше натуральне волокно у світі. Її обирають за м’якість, дихаючі властивості й доступність. У шитті з бавовною легко працювати — тканина не слизька, добре тримає форму. Ідеально підходить для дитячого одягу, білизни, повсякденного вжитку.
- Льон — міцніший і щільніший, але трохи примхливіший. Він легко мнеться, зате дарує неповторне відчуття прохолоди в спекотну погоду. Лляні тканини часто використовують для суконь, костюмів, скатертин.
- Коноплі — не дуже поширений, але надзвичайно екологічний матеріал. Конопляне полотно добре зберігає форму, довговічне і стійке до зносу. Вважається одним із найміцніших рослинних волокон.
Тваринні: шерсть, шовк — особливості та властивості
Шерсть — це волокно, яке добувають зі шкірного покриву тварин: овець, альпак, кашмірських кіз, лам і навіть верблюдів. Найпоширенішим видом є овеча вовна — тепла, м’яка, добре зберігає тепло та не пропускає холод. Це природний ізолятор, який регулює температуру тіла, тому одяг з неї гріє, навіть якщо намокне.
Окремі види вовни мають свої особливості:
- мериносова шерсть — дуже тонка, м’яка, підходить навіть для нижнього одягу;
- альпака — легка, але щільна, з шовковистим блиском;
- кашемір — елітна шерсть, неймовірно м’яка, не викликає подразнень, підходить для шаликів, пальт, костюмів;
- верблюжа шерсть — чудово зберігає тепло, ідеальна для пледів, ковдр, верхнього одягу.
З вовною при шитті варто бути обережними. Вона не любить високих температур, гарячої води, інтенсивного механічного впливу. Її краще прати вручну або в спеціальному режимі. Також вона «сідає», якщо не дотримуватись рекомендацій. Тому перед розкроєм бажано провести ВТО (вологотеплову обробку) або замовити вже декатировану тканину.
Шовк — справжнє диво природи. Його виготовляють із ниток, які виділяють личинки шовкопряда при створенні кокона. Це єдиний натуральний матеріал тваринного походження, що має вигляд гладкого блискучого волокна без додаткової обробки.
Шовкові тканини:
- дихають і підтримують комфортну температуру тіла;
- мають благородний блиск і характерне «струменіння»;
- гіпоалергенні, не викликають подразнень;
- злегка прохолодні на дотик, що робить їх ідеальними для літа та вечора.
Вони використовуються для шиття вишуканих блуз, суконь, білизни, аксесуарів і, звісно, весільного та вечірнього одягу. Шовк може бути різним за щільністю: від надтонкого шифону до щільного атласу чи твилу.
Але шовкові тканини вимагають делікатності: легко пошкоджуються, не люблять воду високої температури, вбирають плями. При розкрої їх краще стабілізувати тонкою флізеліновою сіткою, а шити — голкою для тонких тканин.
Якщо коротко: шерсть — це тепло, обʼєм, мʼякість і функціональність, а шовк — це легкість, розкіш, делікатність і краса. І те, й інше — улюблені матеріали дизайнерів, особливо коли потрібно створити щось справді унікальне.
Що таке штучні волокна і як їх виготовляють?
Штучні волокна виготовляють з натуральної сировини (найчастіше — деревини або целюлози), яку переробляють хімічним шляхом. Найвідоміші приклади — віскоза, модал, ацетат. Це ніби «міст» між природою і хімією: беруть натуральне, але надають йому нових властивостей.
Віскоза, наприклад, м’яка як бавовна, блискуча як шовк, і гарно драпірується. Але може втрачати міцність у вологому стані. Модал — міцніший, не так сідає після прання. Обидва варіанти часто використовують у легкому літньому одязі.
Якими властивостями володіють синтетичні тканини?
Синтетичні волокна створюють повністю з хімічних сполук. Це, зокрема, поліестер, нейлон, еластан, акрил. Вони мають свої переваги:
- надзвичайна зносостійкість;
- відсутність усадки;
- стійкість до плям і вологи;
- швидко сохнуть.
Але є й недоліки: можуть не дихати, накопичувати статичну електрику, не завжди приємні до тіла. Проте сучасні технології роблять синтетику все м’якішою, еластичнішою і приємнішою у використанні.
Відмінність штучних і синтетичних волокон
Ці два типи волокон часто плутають, бо обидва створюються за допомогою технологій, а не беруться напряму з природи, як бавовну чи шерсть. Але між ними — принципова різниця, яку варто знати кожному, хто працює з тканинами.
Штучні волокна (віскоза, модал, ацетат) виготовляють із натуральної сировини — зазвичай це деревна целюлоза. Її хімічно обробляють, розчиняють, фільтрують і формують у тонкі нитки. Тобто, ми маємо справу з волокном, яке пройшло переробку, але в основі залишилось природним.
Переваги штучних волокон:
- добре вбирають вологу (на дотик — як бавовна або шовк);
- не накопичують статичну електрику;
- приємні до тіла;
- мають гарну драпірувальність.
Недоліки:
- можуть втрачати міцність у вологому стані;
- легко мнуться;
- потребують обережного прання.
Синтетичні волокна (поліестер, нейлон, еластан, поліакрил) створюють повністю з хімічних сполук — нафтопродуктів або газів. Це вже результат глибокого технічного процесу, без жодного натурального складника.
Переваги синтетики:
- дуже міцна та зносостійка;
- не втрачає форму;
- не сідає після прання;
- швидко сохне;
- часто дешевша у виробництві.
Недоліки:
- не «дихає» так, як натуральні або штучні тканини;
- може викликати подразнення при підвищеній чутливості шкіри;
- накопичує статичну електрику;
- іноді має характерний «синтетичний блиск».
Як відрізнити на дотик?
Штучні тканини (особливо віскоза) — м’які, шовковисті, можуть злегка холодити долоню. Синтетика ж часто здається більш гладкою або навіть «пластиковою», інколи трохи «скрипить» при терті.
Що краще?
Немає однозначної відповіді. Все залежить від задачі. Якщо потрібно пошити сукню для літнього вечора — краще взяти штучну тканину. Якщо ж це костюм для частого носіння або підкладка — поліестер цілком виправданий. В ідеалі — використовувати сумішеві тканини, які поєднують кращі властивості обох типів: наприклад, міцність поліестеру та м’якість віскози.
У сучасному швейному виробництві важливо не стільки ділити тканини за походженням, скільки вміти читати етикетку, знати властивості та розуміти, чого саме ви хочете досягти в готовому виробі.
Як технології виробництва впливають на якість тканин?
Виробництво тканин — це ціла наука. Важливу роль грає не лише тип волокна, а й спосіб ткацтва, обробка, фарбування. Тканина може бути грубою або ніжною, гладенькою або фактурною — усе залежить від технології.
Сучасне обладнання дозволяє створювати тонкі й водночас міцні полотна, поєднувати різні типи волокон, додавати властивості (антибактеріальні, стійкі до ультрафіолету тощо). У каталозі Inter Tex ви знайдете багато варіантів — від базових до розкішних тканин на сукні, що підкорюють з першого дотику.
Як обрати тканину: поради та рекомендації
1. Зважайте на сезонність
Це здається очевидним, але багато хто помиляється саме тут. Якщо ви шиєте літню сукню — тканина має бути легкою, повітропроникною, бажано світлого відтінку, що не притягує тепло. Найкращі варіанти: батист, муслін, шифон, льон, бавовна. Дивіться, щоб тканина «дихала» — тобто легко пропускала повітря і не створювала ефекту парника.
Для зими — навпаки: варто обирати щільні, теплі полотна. Це може бути костюмна шерсть, букле, твід, щільний трикотаж або вовняна суміш. Важливо також, щоб тканина добре тримала форму, бо взимку виріб носиться на багатошаровий одяг.
2. Враховуйте призначення
Для ділового одягу обирайте тканини, які не мнуться, тримають форму та не прозорі. Це може бути костюмна тканина з невеликим відсотком еластану, габардин, стрейч-котон.
Для весільного або вечірнього вбрання шукайте щось елегантне: шовк, органзу, сатин, макраме або шифон. У таких виробах важлива фактура, блиск, легке струмування.
Для дитячого одягу — тільки натуральні або добре протестовані сумішеві варіанти. Важлива м’якість, гігроскопічність і стійкість до прання.
3. Оцініть властивості — руками, не очима
Перш ніж брати тканину — візьміть її до рук і подивіться, як вона себе поводить:
- Еластичність. Потягніть у поперек і вздовж: тягнеться чи ні, рівномірно чи з перекосами. Це важливо для посадки виробу.
- Щільність. Піднесіть тканину до світла. Якщо видно силует руки — можливо, потрібна підкладка.
- Напрям волокон. Деякі тканини мають чітко виражену структуру або ворс. Це важливо враховувати при крої, особливо якщо тканина має малюнок або візерунок, який потрібно суміщати. Наприклад, мереживо з бордюром, квітковий принт або тканина з напрямом ворсу — усе це потребує додаткової довжини, щоб деталі виробу виглядали симетрично й акуратно.
4. Перевірте якість
Огляньте тканину на предмет затяжок, вузликів, зміщення нитки основи або качка. Гарна тканина має рівномірне плетіння, рівний край, без заломів, плям і фабричних дефектів. Якщо сумніваєтесь — попросіть продавця розгорнути хоча б метр.
Професійна порада: перевірте тканину на усадку. Візьміть маленький шматочок, змочіть теплою водою, висушіть і порівняйте розмір. Це особливо важливо для натуральних волокон.
5. Питайте у продавця — не соромтесь
Хороший продавець — це як партнер у роботі. Він знає, як поводиться тканина в пошитті, чи потребує дублювання, чи «сідає» після прання, як її прасувати та з чим краще поєднувати. Не бійтеся поставити запитання:
- Чи є ця тканина в інших кольорах?
- Чи потрібно дублювати клеєвим флізеліном?
- Чи тримає форму чи драпірується?
- Який мінімальний метраж для гурту?
І ще один важливий момент: не ведіться лише на красу. Деякі тканини виглядають розкішно на рулоні, але погано поводяться в шитті. Якщо немає досвіду з такою основою — краще обрати щось простіше або купити трохи більше — «на випадок».
