Серцево-судинні хвороби небезпечні та підступні. Саме такі недуги – найчастіша причина смертності людей у всьому світі. Вкрай важливо не тільки своєчасно лікувати ці хвороби, а й займатися їх профілактикою. Сьогодні існує багато препаратів для підтримки серцевого здоров’я, проте самостійне призначення ліків може бути небезпечним. Щоб уникнути ризиків, треба проконсультуватися з лікарем і пройти необхідні обстеження для встановлення точної причини нездужання.
Коли варто звернути увагу на стан серця?
Серце має значний резерв витривалості, тому початкові порушення часто залишаються непомітними. Однак є фактори, які можуть підвищити ризик розвитку серцевих хвороб:
- вік понад 40 років (хоча проблеми з серцем все частіше зустрічаються і в молодому віці);
- надмірна вага та ожиріння;
- малорухливий спосіб життя;
- хронічні захворювання нирок;
- цукровий діабет;
- спадкова схильність до серцево-судинних патологій;
- часті стреси;
- проблеми зі сном та відчуття втоми зранку.
Після 40 років варто щорічно проходити профілактичні обстеження: ЕКГ, УЗД серця, аналізи крові на рівень холестерину та інших показників. Це допоможе вчасно виявити можливі відхилення й уникнути серйозних ускладнень.
Симптоми, які не варто ігнорувати
Серцево-судинні захворювання можуть тривалий час не давати про себе знати. Проте є ознаки, які сигналізують про порушення в роботі серця:
- неприємні відчуття в грудях (тупий біль, відчуття стискання чи печіння) під час фізичних або емоційних навантажень;
- набряки ніг, що посилюються до вечора;
- задишка або кашель без видимих причин;
- швидка втомлюваність та зниження витривалості;
- запаморочення, слабкість, потемніння в очах;
- перебої в серцевому ритмі;
- головний біль у ділянці потилиці.
Такі симптоми можуть виникати навіть у молодому віці, тому ігнорувати їх не варто. Якщо подібні прояви тривають декілька днів або тижнів, важливо звернутися до лікаря для обстеження та консультації.
Що робить кардіолог на консультації
Перед візитом до кардіолога важливо уникати зайвих фізичних навантажень та споживання продуктів, що містять кофеїн. Рекомендується прийти до клініки заздалегідь (хоча б за 10 хвилин), щоб мати можливість заспокоїтися перед консультацією.
Лікар проводить фізикальне обстеження, вимірюючи ріст, вагу, частоту пульсу, дихання та артеріальний тиск, а також слухає серце за допомогою стетоскопа. Крім того, кардіолог збирає анамнез пацієнта, вивчаючи історію захворювань, попередні операції та наявність хронічних хвороб. Вся інформація вноситься в медичну картку.
За результатами огляду лікар визначає подальші обстеження, коригує лікування, дає рекомендації щодо дієти та способу життя. Пацієнт може звертатися до лікаря з питаннями щодо режиму дня, харчування, фізичної активності та інших чинників, що впливають на здоров’я серця.
У разі потреби кардіолог може призначити аналіз крові, ультразвукове дослідження серця чи моніторинг діяльності серцевого м’яза за допомогою холтерівської системи. Проаналізувавши результати, лікар призначить ефективне лікування та препарати – наприклад, «Бісопролол» (https://www.add.ua/ua/medicamenti/l/marka_bisoprolol/) або інші ліки цієї групи та суміжні.
Як перевірити здоров’я серця?
Існує декілька основних методів дослідження серця: електрокардіографія (ЕКГ), холтерівське моніторування, магнітно-резонансна томографія (МРТ) і ехокардіографія.
ЕКГ призначають при стенокардії, курінні або перед операціями, а також професійним спортсменам. Якщо у близьких родичів є серцеві захворювання, це дослідження теж не буде зайвим. ЕКГ допомагає виявити аритмію, тахікардію та ішемічні порушення. Рекомендується проходити це обстеження щорічно, його можна зробити швидко – за 5–10 хвилин.
Ехокардіографію зазвичай призначають при наявності шумів у серці, вроджених дефектів, після інфаркту, тромбофлебіту чи варикозу. Це дослідження займає близько 20 хвилин і може показати зміни після інфаркту, рубці після операцій, пухлини та інші вади серця.
Холтерівське моніторування триває 24 години, протягом яких лікарі контролюють роботу серця та його реакцію на різні чинники. Це дослідження часто призначають після виявлених порушень сердечного ритму на ЕКГ, щоб виявити ризики інфаркту, раптової зупинки серця або показання до операції.
МРТ застосовують у постінфарктних станах для вивчення бляшок та стенозу в судинах, порушень міокарда, а також для моніторингу відновлення після лікування чи операцій.
Зазвичай лікарі починають з ЕКГ, оскільки це швидке й безпечне дослідження, яке можна пройти навіть вдома. ЕКГ дозволяє оцінити електричну активність серця. У разі потреби лікар направляє пацієнта на додаткові дослідження, такі як ехокардіографія або інші процедури.
